Катерина Царик: залишатися собою, навіть коли змінюєшся

Катерина Царик — українська режисерка, яка знімає кліпи, що стали частиною нашої попкультури, а також повнометражні фільми, що збирають повні зали. Але те, що в інших вона зчитує як візуальну цілісність, у собі часто розкладається на перелік недоліків.

У кадрі вона контролює кожну деталь — світло, кут, ритм сцени. Але в житті тіло не піддається монтажу і в цьому — найбільша складність, але й найбільша правда.Сьогодні Катерина чесно говорить про те, з чим стикається багато жінок: тіло змінюється. Після народження дітей, після 40, у кризові періоди, після років ненормованого графіка, недосипів і тривожних днів на знімальних майданчиках. І прийняти ці зміни непросто.

«Я дуже довго не приймала свої зміни. А зміни відбуваються — і до цього треба бути готовою. Ти не будеш у 40 такою, як була в 20. Особливо після того, як проживаєш глибокий стрес і виснаження», — каже Катерина.

Попри вимогливу професію, вона помітила закономірність: тіло слухається, коли є любов. Коли в періоди вагітності вона дозволяла собі бути без тиску та звинувачень, тіло віддячувало гармонією і без зусиль поверталося до форми. Але щойно з’являвся фокус на недоліках, бажання «виправити» — тіло наче завмирало. 

«Я зрозуміла, що більше так не може тривати. Виснаження не працює. Працюють турбота, прийняття та підтримка».

Саме так вона прийшла до іншого ставлення до спорту.
«Я не гарую в залі заради кубиків чи ідеальних сідниць. Я ходжу на тренування, бо хочу відчувати себе живою. Smartass став моїм місцем сили, де я знову в контакті з собою. Навіть якщо для цього доводиться їхати через усе місто — це того варте».

Попри насичений графік, тренування стали для Катерини ритуалом турботи. Фокус змістився: тепер йдеться не про те, щоб «бути худою, як у двадцять», а про те, щоб бути здоровою і щасливою.«Я себе не порівнюю з іншими. Я порівнюю себе з собою, тільки молодшою. Але життя — це трансформація. Ми змінюємося, і ці зміни — не вирок, а запрошення дослідити себе нову».

Бути собою — не завжди означає залишатися такою, як раніше. Часто це означає дозволити собі змінитися — і не виправдовуватися за це. Історія Катерини не про ідеальне тіло. Вона про внутрішню опору, яка починається не в залі, а в погляді на себе. Без критики, порівнянь і боротьби.