Архітектура столиці: вишукана, химерна і занедбана.Як не дати культурній спадщині Києва перетворитися на руїни?
Із часів становлення Київської Русі до проголошення Незалежності України, вулиці Києва наповнювалися різними за стилями, формами і барвами спорудами. Гуляючи містом часто можна натрапити на поєднання скляних багатоповерхівок зі столітніми садибами. Пам’ятаєте блакитний будинок по вулиці Фізкультури на фоні хай-тек висоток? Втім, так само часто ті ж корифеї стародавньої української архітектури більше нагадують руїни.
Уявіть: ви приїжджаєте до столиці з іншого міста, берете каву to-go і гуляєте центральними вулицями, фотографуєте міські пейзажі і обіцяєте собі побувати тут знову. А вже під час наступного візиту на місці ренесансного палацу, який ви запостили на своїй Instagram-сторінці, з’являється новий ЖК. Звучить як страшний сон, однак все більше він стає схожим на реальність. Стандартний сценарій для історичних будівель, коли цінність їх як культурних пам’яток не доведена, а тому вони не захищені від знесення (або ж надання охоронного статусу затягується на роки). До того ж значна частина архітектурного надбання у місті належить приватним особам, які колись за безцінь отримували будинки «під реконструкцію», занедбували і зносили. Так-так, саме ті естетичні фасади, оздоблені колонами, арками і величезними панно прирівнюють до непотребу. Подібне сталося у серпні: коли під шумок війни знищили унікальний 300-річний будинок на Подолі.
Будинку Марії Станіславської по Володимирській, 93 теж загрожує знесення. У квітні Будинок із мухами, як його звикли називати кияни, почали розбирати по цеглинках. Щоб врятувати від «капітального ремонту», споруду внесли до Державного реєстру нерухомих пам’яток і наклали на неї арешт, але зусилля марні. Не допомогли ні відкриття кримінального провадження проти забудовника, ні протести громади, ні навіть вилучення будівельної техніки. Знамениту ліпнину у вигляді комашок (архітектори доволі довго сперечалися: бджоли це, чи все-таки мухи) на фасаді будинку було демонтовано.
На Ярославовому Валу, 15-Б, поруч із улюбленим багатьма Idealist’ом, розташований будинок, що раніше належав родині Сікорських, а нині має статус історичної пам’ятки національного значення. У 2000 році Міжнародний благодійний фонд “Музей повітроплавання та авіації імені Сікорського” зобов’язався відновити садибу. Однак з того часу жодних реставраційних робіт не було виконано. Раніше флігель міг бути гідним зачинателем локальних екскурсій, а зараз обвалюється просто на очах.
Чому так відбувається?
Одні недобросовісні власники нерухомості викупляли усі квартири у комунальних будинках. Інші могли придбати будівлі надто дешево і таким чином отримували право на запит про оренду земельної ділянки під ними. Звісно, житлові комплекси, офісні приміщення чи торгові центри – це надзвичайно вигідно, а красою рідного міста можна знехтувати. На жаль, багато власників недоглянутих споруджень залишаються невідомими, а деякі такі ділянки узагалі «нічиї».
Як цьому завадити?
До Державного реєстру потрапляють одиниці цінних споруд, а решта фонової частини урбаністики прирівнюється до мотлоху, тому із такими будинками можна робити будь-що. Архітектори, волонтери і депутати переконані, що потрібно повністю змінювати підхід до охорони таких об’єктів, щоби зберегти гармонійність і історичне середовище. На жаль, чи не єдиною перешкодою свавільного будівництва є відсутність дозволів на проведення робіт. Однак і погодження Мінкульту запитують не завжди. Навіть статус «історичної або культурної спадщини» оскаржується забудовниками, і, як показує практика, нерідко успішно.
*31 січня 2023 року ВСУ ухвалив рішення, згідно з яким МКІП надаватиме дозволи на будівельні роботи в історичних ареалах столиці. Цим суд затвердив необхідність погодження містобудівної документації та отримання дозволів на будівельні роботи. Це, на думку міністрів культури, має припинити, чи принаймні загальмувати самочинство власників нерухомого майна.
Громада
Чи не головною рушійною силою є небайдужа територіальна громада і волонтери. У 2020 році в Києві було засновано незалежну організацію «Мапа Реновації», яка займається оцифруванням архітектурної спадщини, дослідженням архівів, вивченням історії старих будівель і долучається до їх порятунку. Так просто: бачиш споруду, а уся інформація про неї вже у твоєму телефоні всього у два кліки!
Нещодавно спалахнув новий скандал із визнаною пам’яткою по вулиці Рейтарська 37а – забудовники планують спорудження офісного центру, а тому зносять дворову частину Київського повітового земства. Зараз активісти групами збираються чергувати під будівлею. Ні, це не чергова хіпстерська тусівка – це місія зі збереження історичного центру.
Чому це важливо?
Ми любимо наше місто через архітектуру – те унікальне обличчя, яке вирізняє його серед інших. На сьогодні в столиці не так багато будинків, що були зведені понад 150 років тому: більшість є «штучними». Тож зберегти вже існуючі – спільна задача містян і департаменту. І хто зна, може незабаром непоказні приміщення повторять долю кола на Рейтарській: вдихнуть нове життя і щодня будуть тішити нас дорогою на роботу?
Дар'я Мусаєва
Я Даша, кофаундерка & бренд стратег THE US. Я обожнюю креативний маркетинг і закохана в українську культуру та мистецтво. Тож буду щаслива розділити свої захоплення з читачами THE US.
Додати коментар