Феномен Рейтарської: як вулиця торговців перетворилася в місце формування культури Києва
Зараз ми не можемо уявити Києва без Рейтарської. Уже давно ця вулиця перестала бути однією з центральних, але їй досі приписують метафору «серце Києва». Та це й не дивно. Адже саме тут концентрується найстильніша молодь міста, найкращі (і найдорожчі) кав’ярні третьої хвилі й найцікавіші шоуруми. Та чи завжди Рейтарська мала таку популярність? Як вона з’явилася на мапі Києва?
Хвилинка історії
Почнемо з того, що спочатку найстаріша вулиця Києва до нього не належала. Вона була однією з вулиць Ярослава. У XI ст. на ній зазвичай жили торговці.
Зі шкільних уроків історії ми пам’ятаємо, що в 1240 році сталася навала монголів, і стара частина міста залишилася незаселеною на 200 з гаком років.
Як же вулиця отримала таку незвичну назву? Усе просто: військова частина з Подолу переходить до Верхнього міста, а полки рейтарів і стрільців переселяються саме на цю вулицю. Зараз про ці часи нам нагадують лише топоніми, які дивом збереглися (Згадайте сусідню вулицю Стрілецьку. — Прим. авт.).
Відомі невідомі будівлі
Архітектура вулиці розмаїта та не має сталого стилю. Тут ми можемо побачити, як уживається венеціанська готика з конструктивізмом. Таким же різнобарвним було й населення Рейтарської: від хірургів до композиторів. Приміром, на Рейтарській, 19, по сусідству з Katimo Cafe, розташувався одноповерховий будинок, у якому жив відомий український композитор Микола Лисенко. І не просто жив — усі шляхи української еліти так чи інакше перепліталися саме в його помешканні. Там жили, святкували, їли та творили тогочасні інтелігенти на кшталт Лесі Українки, Марка Кропивницького та Миколи Садовського. Майже, як сучасна Рейтарська, правда ж?
Трохи далі, на Рейтарській, 22, у період Гетьманату розташувалося Міністерство народного здоров’я й опікування УНР. Примітно, що в наші часи традиція збереглася, і тут досі є медичні установи.
Сьогодення Рейтарської
Зараз ця вулиця має всі відтінки урбанізму. Сюди приходять на хіпстерські тусовки та в пошуках прихистку від шуму центральних вулиць — поєднувати непоєднуване. А з чого почалося творення сучасної історії Рейтарської? Без сумніву, із Дворика з воронами.
Дворик називався так, тому що близько шести років тому один із місцевих знайшов у лісі підбитого ворона, якого назвали Корбін. І поки його підліковували жителі будинку та прохожі кияни, до ворона приєдналися ще два: Карлуша та Кирило.
У цей час у дворику випадково відкрили магазин вуличного одягу та аксесуарів, який одразу припав до душі всім модникам.
KAPKAN розпочинали з невеликої кімнати, та спокійна тиша Рейтарської у поєднанні з крикливими воронами обабіч настільки підпадала під філософію стору, що ідеальнішого місця й бути не могло.
Кияни дуже полюбили цей дворик (чи воронів?), що у 2015 році тут з’явився точно відомий вам стінопис «Вісник життя». У ньому закладений цікавий сенс: білий птах серед чорних означає не тільки винятковість, а й добрі звістки.
Згодом, на тій же Рейтарській, 9, від колишніх співробітників KAPKANy зародився Kashtan Coffee, який сьогодні є візитівкою Рейтарської. У цьому закладі вдало поєдналися столик для тенісу, смачна кава й затишне передчуття від зустрічі з друзями.
Чи то вуличний одяг, чи тріо воронів, чи ці два пункти водночас так розрекламували Рейтарську, що тепер кожен бізнес, орієнтований на молодь, прагне розпочинати свій шлях саме тут. Це, звісно, додає ще більше іміджу Києву, але має і негативний бік: щороку все більше підприємців намагається знести будівлі, архітектурні пам’ятки Рейтарської, щоб побудувати бізнес-центр. На жаль, це продовжує відбуватися, попри скарги киян та численні кримінальні справи.
Зрештою, Рейтарська — одна з гілок формації автентичної культури міста. Ми не можемо дозволити безцеремонно руйнувати її. Чи здогадувався Лисенко, що через якусь сотню років його кроками буде ходити вся творча молодь Києва? Так чи інакше, а ми палко радимо вам цієї осені неспішно прогулятися Рейтарською і вдихнути її аромати ще раз. Звісно ж, із горнятком кави.
Авторка:Софія Гук
проСлухати статтю в аудіо форматі
Софія Гук
Я Софія (для друзів – Софі) Я обожнюю культуру, моду та розмови за кавою у вечірньому Києві. Не менш люблю про ці речі писати та відкривати щось нове – тож шукайте мене на діджитал-сторінках THE ÚS 🌾
6 Comments
-
-
Дар'я Мусаєва
Софіє, нам надзвичайно приємно! Так, авторка статті зробила надзвичайну роботу, щоб передати атмосферу і висвітлити історію заснування вулиці.
-
-
Людмила
Хороша стаття, авторка передала чудову атмрсферу цього місця!
-
Дар'я Мусаєва
Людмило, щиро дякуємо вам за зворотній зв’язок. Ця стаття для нас також одна з улюблених.
-
-
Яна
Дуже цікава та пізнавальна стаття. Сподіваюся,що таких буде ще більше
-
Дар'я Мусаєва
Яно, дуже дякуємо вам за такий приємний коментар! Обіцяємо і надалі приємно тішити цікавими статтями.
-
софія
дуже цікава стаття,людина, яка писала дуже розбирається у даній темі