Легенда:Київський будинок з-понад 200 річною історією
Він дивом вистояв у страшній пожежі, переніс Голодомор і революції, а зараз переживає вже четверту на своєму віці війну. Його подвір’я — вмістка старовинних артефактів, а в його стінах гостював сам маестро Сковорода. Будинок зі своєю історією, ніби долею.Проходять століття, змінюються люди, родини, відбуваються катаклізми, а будинок стоїть і стоятиме завжди, сподіваємось і віримо в це.
Старий Подол, 18 століття. Страшна Пожежа. Революція. Люди, врятовані від Голодомору. Війни. Шість поколінь поспіль — все це наша історія, яка, ніби дзеркало часу, відображає маленький, найстаріший будиночок Києва, якому вже понад 260 років. Він розташований на Подолі, на Контрактовій площі, 7, обріс переказами та історіями.
Засновниками та першими власниками садиби були дворяни Вишневські. У 1860 р. будинок перебудували на кам'яний, і він набув теперішнього вигляду, який ми з вами можемо спостерігати зараз. Саме завдяки тому, що перший поверх перебудували на кам'яний, будинок уцілів після страшної пожежі у 1811 році. Цей будинок — буквально жива легенда, і знаєте, чому? Він дивом вцілів у пожежі, яка забрала понад 2 тис. будинків, 12 церков та 2 монастирі, вистояв у Голодомор, війни, революції. У ньому гостював сам Григорій Сковорода, а київський старожил стоїть і донині, проживаючи на своєму віці ще одну війну.
— Чи проживаєте ви тут з дитинства? Яким є ваш найяскравіший спогад, пов’язаний з будинком?
Я тут народився, я все життя тут. Моя мама тут народилась, і дід мій тут народився, а прадід його купив. Це більше, ніж просто будинок, це історія. Скільки я тут живу, стільки їх і маю, спогадів. Тут я пішов в дитячий садок, в школу. Копаєш яму у дворі та знаходиш козацьку люльку XVII сторіччя чи кінцівку списа XII сторіччя. Це зараз все вже перекопано, а я ще пам’ятаю, коли просто щось ремонтують, і ти знаходиш пам’ятку давнини. Весь дім і є суцільний спогад.
— Чи мешкаєте ви зараз у цій садибі?
Так, і саме зараз тут знаходжусь
— Чи вплинула нинішня війна на ваш будинок, якому вже більше ніж 260 років?
Якщо про війну, родина переживає 4-ту війну в цьому домі, він, тобто дім, вже багато чого пережив, сподіваюсь і переживе ще.
– Можливо, у ваших батьків були якісь сімейні настанови щодо маєтку?
Батько казав: “Ось би його зберегти”, щоб це і крізь роки залишалось як сімейне гніздечко та пам’ять про покоління. Наша родина не переїжджала так багато, як звичайні люди, ми були постійно на одному місці, тут, тому збереглося купа речей 120-річної давнини
– Поділіться, будь ласка, яке значення для вас має цей будинок?
Це пам’ять і сім’я, бо будинок тримається на цьому. Декілька разів на рік вся велика родина збирається тут і ми разом згадуємо всіх пращурів за 100 років, бо якщо не буде будинку, то не буде такого місця, всі розійдуться, і..і просто пам’ять та історія, вона просто зникне.
— Чи є те, що хочете сказати особисто від себе?
Знаєте, весь час відчуваю себе останньою точкою старої традиції міста, бо для західної Європи — це норма, коли родини й досі 100-200-300 років проживають в одному й тому самому місці, а в Києві це лише я, і знаю ще одну таку садибу. Від традицій старого Києва майже нічого не залишилось, просто сумно це усвідомлювати. Історій залишається все менше, а людей, які нею цікавляться все більше.
— Яке майбутнє бачите для вашого будинку?Чи є якісь плани?
Мені було б цікаво, щоб він залишився моїм нащадкам, бо я пам’ятаю своїх прадідів і в мене є амбіції, щоб хтось згадуючи моїх правнуків, згадував і мене. А будинок допомагає це робити, бо тут фотографії всіх пращурів на стінах висять, і вони ніби дивляться, що ж ми зі спадщиною робимо.
Шкірою біжать мурашки від усвідомлення, скільки на своєму віці пережив цей будинок, а від розмови з господарем пам’ятки теплішає на душі, так щиро і всім серцем він вболіває за свою родинну реліквію.
Не забувати спадщину старокиївських пам’яток — найменше, що ми можемо зробити для таких об’єктів нашої культури та традицій. В епоху цифрових технологій, коли час мчить швидше, ніж будь-коли раніше, надзвичайно важливо зберегти нашу історію, особливо зараз. Бо коли ми вшановуємо минуле, ми закладаємо основи для освіченого майбутнього.
А віддати належне пам‘ятці-легенді можна за адресою домівки — Контрактова площа, 7, пан Костянтин особисто проводить екскурсії у своєму найстарішому будиночку Києва.
Прослухати статтю в аудіо форматі
Дар'я Мусаєва
Я Даша, кофаундерка & бренд стратег THE US. Я обожнюю креативний маркетинг і закохана в українську культуру та мистецтво. Тож буду щаслива розділити свої захоплення з читачами THE US.
4 Comments
-
-
Дар'я Мусаєва
Вікторіє, ми щасливі, що вам сподобалась стаття. Ми також дуже пройнялись історією цього чудового дому і, особливо, ставленням Костянтина до нього. Якщо будете в Києві — обов’язково відвідайте, вам точно сподабається. Всередині дивовижно:)
-
-
hodkotom
за аудіо окреме серденько для вас
-
Victora
Дякую за таку цікаву доповідь, була б у Києві, обовʼязково б завітала в той старовинний будинок🫶🏻