Ресторан «Метро» або як виглядала душа Хрещатика у 70-х
Не важливо, чи шаленієте ви від Хрещатика, чи навпаки вважаєте його надто залюдненим – він точно не залишає вас байдужим. Для людей з інших міст ця вулиця стає першою асоціацією зі столицею, а кияни сприймають перехід між «Хрещатиком» та «Майданом Незалежності» як щось буденне. Та чимало речей про Хрещатик й досі покриті для нас туманом – тож відкриваємо ще один секрет.
Сьогодні над виходом зі станції метро одразу бачимо McDonalds. Але, якщо повернутись назад в часі до 1960-80-хх, то замість фастфуду ми б помітили один з найвідоміших закладів столиці – ресторан «Метро». Над проєктом закладу працювали провідні архітектори, серед яких був відомий Флоріан Юрʼєв (той самий, що створив герб Києва та будинок-літаючу тарілку на Либідській!). Екстер’єр справді вражає — неонова вивіска «ресторан “Метро”» стала новою фішкою тогочасного Хрещатика.
Інтерʼєр теж був продуманим до дрібниць: численні вітражі та панно в різних залах закладу створили митці Валерій Ламах та Ернест Котков. Різноманітність панно вражала – жовтий зал частіше ставав місцем зустрічі для молодді (не в останню чергу завдяки мозаїці «Юність»), тоді як зал з панно «Квітуча Яблуня» підсвідомо обирали для важливих оказій.
Сам заклад вміщував 13 залів, літню терасу з баром, що відкривала приголомшливий вид на головну вулицю міста. На першому поверсі розташувалась кав’ярня «Подвійна половинка» та їдальня, відвідувачами якої переважно були гості міста. В коментарях на Фейсбуці досі можна знайти людей, які з ностальгічним трепетом пригадують улюблені блюда – найчастіше зустрічається котлета «Метро» (і ні, це не звичайна котлета по-київськи; ця версія з січеного м’яса індички та свинини), салат «Метро» та коктейль «Хрещатик».
Цим лист фаворитів не обмежується, і це є чи не найкращим доказом того, що кухня була справді смачна. І не лише смачна, а й з демократичними цінами: тогочасні студенти іноді замість вечірніх пар ходили на шоу чи просто поїсти в атмосферному місці. До речі, шоу було ще однією родзинкою ресторану: у великому залі на постійній основі проходило вар’єте. По вечорах біля закладу могла вишикуватись цілісінька черга з охочих потрапити на виступ, і це не дивно, адже аналогів з такою вечірньою програмою в Києві не було.
Аншлаг для «Метро» був звичним, і це при тому, що заклад міг вмістити до 1600 людей! Попри купу відвідувачів, ходять чутки, що заклад славився тіньовим бізнесом: разом з весіллями тут відбувались зустрічі перекупників, торговців антикваріатом та контрабандистів. Тому репутацію «Метро» однозначною не назвеш.
Проте дев’яності ресторан не пережив, і зараз про зіркове минуле закладу не нагадує нічого. Тими самими залишились хіба каштани, які можна було побачити навесні з 4 поверху «Метро» – щось дуже київське, і, на щастя, незмінне.
Авторка статті: Софія Гук
*Фото взяті з телеграм каналу екскурсовода Кирила Степанця та відкритих інтернет-архівів
Софія Гук
Я Софія (для друзів – Софі) Я обожнюю культуру, моду та розмови за кавою у вечірньому Києві. Не менш люблю про ці речі писати та відкривати щось нове – тож шукайте мене на діджитал-сторінках THE ÚS 🌾
Додати коментар