Культура Карпат.Хто і як відроджує традиції гір?Частина 2
Ми продовжуємо нову серію постів, присвячену різним аспектам української культури. Знайомимо вас з проєктами, брендами, бізнес-ідеями, які віднайшли традицію й інтерпретували її з новою силою. Перші на черзі – Карпати. В попередньому пості ми розповіли про полонинську традицію, поспілкувались з ватагом і дізнались про те, як це – поєднувати гірське господарство й ескапічний туризм.
Сьогодні говоримо про ремесла. Тут можна довго досліджувати ткані вовняні ліжники Косова, варіння сиру на тих же полонинах і різьбярську справу, глибоко символічну і загадкову. Почнемо з останнього.
Познайомтесь з hutsulavtentyka – брендом автентичних гуцульських виробів. Проєкт створює традиційні різьблені свічники-трійці та написані на склі ікони в характерному народному стилі. Про життя бренду нам розповів Василь – один із братів засновників.
Як виникла ідея поширювати карпатську традицію різьблених виробів?
Ідея створення власного бренду виникла доволі давно, оскільки ми з братом ще з дитинства перебували у творчому середовищі. Наш батько художник і я пам’ятаю, як ми з братом бувши малими, майстрували різні речі у його майстерні.
Згодом брат вступив до художнього закладу на навчання, де познайомився з Анною, яка займалась дизайном та написанням ікон на склі. Так зі спільного бачення виник бренд hutsulavtentyca. Ми позиціонуємо себе як сімейну лавку-майстерню, яка займається виконанням свічників трійць, ікон на склі та інших авторських виробів.
Свою ми знайшли на хребті Явірник, що поблизу Яремче, і створили там місце, де можна жити в дерев’яних хатинках та зануритись в побут традиційного полонинського господарства. Якщо ще простіше – зустрічати сонце, пасти овечок, спати на обід в травах, досліджувати кам’яні розсипи й густі малинові зруби Східних Горган. Ввечері готуємо місцеву кухню, граємо музику, вдивляємось у нічне небо. Одним словом – свобода.
Проєкт стався весною 2022 року, на початку повномасштабного вторгнення. Не злякались, бо знали, що треба буде людям, а відкласти запуск – це теж свого роду «програти русакам». Команда невеличка, 8 людей, внутрішньо ділимось на тих, хто згори й хто вдолині. Перші живуть все літо на полонині – це пастухи та кухарі з колиби, очолювані ватагом. Другі – комунікаційники та гіди, котрі супроводжують гостей в групових Зануреннях.
Хто стоїть за створенням виробів?
Свічники виконуємо втрьох — батько Дмитро, я і мій брат Микола. Іконами на склі займається Анна.
Ви лише відтворюєте автентичні свічники, чи також інтерпретуєте гуцульські традиції?
Загалом, ми займаємося творчістю, яка передбачає творення та відтворення як і традиційних зразків заради їх популяризації, так і створення власних авторських речей та виробів, які передають наше бачення культури та мистецтва в цілому.
Поєднати ці два різні полонинські вияви й стало нашою метою. Вберегти автентичність від горезвісної шароварщини та недбалого поводження з природою. Так з’явились наші Занурення, де гості стають частиною полонинської команди, проживають схожий до вівчарського побут, розваги та гастрономію. На останню ми зробили особливий акцент у цьому сезоні – так на Явірнику з’явились широчезні, гарно прикрашені столи, а на них страви від відомих українських шеф-кухарів. Все це на висоті понад 1200 метрів, з неймовірною панорамою Чорногори, Східних та Запрутських Горган. Та найголовніше – полонина діє як традиційне господарство, куди люди довіряють своїх овець, корів та коней на довгі чотири місяці.
Які матеріали використовуєте для створення свічників?
Найкращим матеріалом для виготовлення виробів є липа, оскільки вона ідеально підходить для пластичного різьблення. З додаткових речей у виробництві, це різного роду пасти та фарби для покриття. Ікони виконуються за традиційною технологією на склі, розпис здійснюється олійними фарбами.
Розкажіть про свій улюблений свічник-трійцю.
Важко виділити якийсь один вибір, оскільки вони усі по своєму самобутні та цікаві. Якісь виконані більш академічно, деякі мають дуже архаїчний вигляд. Обираючи з свічників, які виконанні нами власноруч, також не можливо обрати, оскільки кожен виходить унікальним, бо в процесі створення вкладаєш в цьому частинку себе.
Глобально — розвинути ідею farm stay в Українських Карпатах до рівня за який не буде соромно. Це все про позиціювання України на глобальній культурній мапі. Чому у світі, де люди платять, аби пожити як альпійські пастухи і власноруч зробити сир десь у Швейцарії чи Італії, не може існувати класної української полонинської традиції? Врешті, настане момент, коли ще більше іноземців приїдуть в Україну. Нам треба встигнути зробити так, аби вони не застали розбитий колесами Свидовець, гору сміття під Хом’яком чи фарбовану наливку в колибі під шансончик десь в околицях відомого карпатського курорту. Мало того, нам треба це зробити вже, для себе.
Які плани на майбутнє і розвиток проєкту?
Продовження нашої справи. Втілення цікавих проєктів, створення нових унікальних виробів. Залучення нових майстрів. Активна участь у різноманітних заходах, ярмарках.
В чому ви вбачаєте найбільшу цінність свого проєкту?
Цінність справи – в розвитку та популяризації якісного українського культурного продукту, підтримці традицій та бажанні працювати. Впевнений, що ми займаємось необхідною для розвитку культури справою, відроджуємо нашу спадщину. А ще створюємо речі для людей, які приносять тепло та затишок у їхні оселі.
Авторка статті: Настя Левицька
Дар'я Мусаєва
Я Даша, кофаундерка & бренд стратег THE US. Я обожнюю креативний маркетинг і закохана в українську культуру та мистецтво. Тож буду щаслива розділити свої захоплення з читачами THE US.
Додати коментар